Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Хто такий присяжний?
Присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя. (ст. 63 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів»).
Хто може бути присяжним?
Присяжним може бути громадянин України, який досяг тридцятирічного віку і постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного окружного суду, якщо інше не визначено законом (ст. 65 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»).
У яких судах до розгляду справ залучаються присяжні?
Суд присяжних утворюється при місцевому загальному суді першої інстанції. (ст. 383 Кримінального процесуального кодексу України).
Чи може присяжний за бажанням обрати суд, зокрема не за місцем проживання?
Ні, не може. Відповідно до Закону особа повинна постійно проживати на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного окружного суду. (ст. 65 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»).
Хто визначає, яка кількість присяжних потрібна для кожного суду?
Кількість присяжних визначає територіальне управління Державної Судової Адміністрації базуючись на статистиці справ, до розгляду яких залучалися присяжні за минулі роки.
Куди необхідно звернутись особі, яка бажає бути включеною до списку присяжних?
Особі необхідно звернутись у відповідну місцеву раду за місцем проживання (реєстрації).
Які існують обмеження на включення до списку присяжних?
Відповідно до ч. 2 ст. 65 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» не включаються до списків присяжних громадяни:
1) визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними;
2) які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов’язків присяжного;
3) які мають незняту чи непогашену судимість;
4) народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, працівники правоохоронних органів (органів правопорядку), військовослужбовці, працівники апаратів судів, інші державні службовці, посадові особи органів місцевого самоврядування, адвокати, нотаріуси, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя;
5) особи, на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення;
6) громадяни, які досягли шістдесяти п’яти років;
7) особи, які не володіють державною мовою.
Чи може не працевлаштована особа бути присяжним?
Так, може. Закон не передбачає вимог щодо наявності чи відсутності місця роботи для кандидатів у присяжні.
На який період обирається присяжний?
Список присяжних затверджується на три роки і переглядається в разі необхідності для заміни осіб, які вибули зі списку, за поданням територіального управління Державної судової адміністрації України (ст. 64 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»).
Чи потрібно присяжному мати юридичну освіту?
Присяжним може бути особа з будь-якою освітою, професією чи діяльністю і від неї не вимагається знання законодавства.
Які обов’язки має присяжний?
Присяжні виконують обов’язки, визначені пунктами 1, 2, 4-6 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», а саме:
Які гарантії поширюються на присяжних?
Присяжним за час виконання ними обов’язків у суді виплачується винагорода, розрахована виходячи з посадового окладу судді місцевого суду з урахуванням фактично відпрацьованого часу в порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Присяжним відшкодовуються витрати на проїзд і наймання житла, а також виплачуються добові.
За присяжними на час виконання ними обов’язків у суді за місцем основної роботи зберігаються всі гарантії та пільги, визначені законом. Час виконання присяжним обов’язків у суді зараховується до всіх видів трудового стажу. Звільнення присяжного з роботи або переведення на іншу роботу без його згоди під час виконання ним обов’язків у суді не допускається.
На присяжних поширюються гарантії незалежності і недоторканності суддів, установлені законом, на час виконання ними обов’язків із здійснення правосуддя. За обґрунтованим клопотанням присяжного заходи безпеки щодо нього можуть уживатися і після закінчення виконання цих обов’язків.
Яким документом визначаєть порядок виплати винагороди присяжним?
Порядком виплати винагороди та відшкодування витрат, виплати добових присяжному за час виконання ним обов'язків у суді.
Яке завдання присяжного в суді?
Присяжний вирішує справи у складі суду разом із суддею (здійснює правосуддя).
До розгляду яких справ (проваджень) залучається судом присяжний?
Присяжний може бути залучений до участі у розгляді цивільних справ та кримінальних проваджень.
Цивільні справи:
1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;
2) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою;
3) усиновлення;
4) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;
5) примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу.
Кримінальні провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, а за клопотанням обвинуваченого - судом присяжних у складі двох суддів та трьох присяжних. Порядок провадження в суді присяжних визначений в § 2 глави 30 Кримінально-процесуального кодексу України.
У розгляді якої саме справи буде брати участь присяжний визначається автоматизованою системою документообігу суду.
Що таке автоматизована система документообігу суду?
Автоматизована система документообігу суду (АСДС) – сукупність комп'ютерних програм і відповідних програмно-апаратних комплексів, що входять до складу Єдиної судової інформаційної системи, та забезпечують виконання завдань, визначених Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, в тому числі таких як: функціонування документообігу суду та органів системи правосуддя; обмін інформацією між ними та з іншими органами державної влади; обмін з єдиною централізованою базою даних судової влади; оприлюднення інформації за допомогою офіційного веб-порталу судової влади України; захист інформації від несанкціонованого доступу, тощо.
Які питання можуть вирішувати присяжні в кримінальному процесі?
Судді і присяжні вирішують спільно усі питання, пов’язані з судовим розглядом, крім питання, передбаченого частиною третьою статті 331 КПК України - доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.
Чи може присяжний обрати за бажанням участь у конкретному судочинстві (цивільному чи кримінальному)?
Не може, оскільки присяжний по кожній справі визначається автоматизованою системою документообігу суду з числа осіб, які внесені до списку присяжних.
Як часто присяжний залучається до участі у судових засіданнях?
Суд залучає присяжних до здійснення правосуддя у порядку черговості на строк не більше одного місяця на рік, крім випадків, коли продовження цього строку зумовлено необхідністю закінчити розгляд справи, розпочатий за їхньою участю (ст. 67 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів»).
Чи зберігається на час виконання обов’язку присяжного в суді заробітна плата за основним місцем роботи?
Так, під час виконання обов’язків присяжним у суді за ним зберігається заробітна плата за основним місцем роботи.
Чи зберігаються пільги за основним місцем роботи під час виконання обов'язків у суді?
Так, під час виконання обов’язків присяжним у суді за ним зберігаються всі гарантії та пільги за місцем основної роботи (ст. 68 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»)
Чи може присяжний бути звільнений з основного місця роботи під час виконання обов'язків у суді?
Звільнення з роботи або переведення на іншу роботу без його згоди під час виконання ним обов'язків у суді не допускається (ст. 68 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»).
Чи може роботодавець не відпускати присяжного на судові засідання?
Згідно з ч. 4 ст. 385 КПК на підставі виклику роботодавець зобов'язаний звільнити присяжного від роботи на час виконання ним обов'язків по здійсненню правосуддя. Відмова у звільненні від роботи вважається неповагою до суду.
Чи зараховується у трудовий стаж за місцем роботи час виконання обов'язків у суді?
За присяжним на час виконання обов'язку у суді зберігаються всі гарантії та пільги й такий час зараховується до всіх видів трудового стажу (ч. 3 ст. 67 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»).
Хто повідомляє роботодавця про виклик працівника до суду в якості присяжного?
Суд надсилає присяжному письмове запрошення для участі у здійсненні правосуддя разом з письмовим повідомленням для роботодавця про залучення особи як присяжного.
Чи повинен присяжний повідомляти про тривалий виїзд за кордон?
Так, у разі виїзду за кордон на тривалий час або постійне місце проживання присяжний зобов'язаний повідомити про це суд. І за таких підстав може написати Заяву про вихід із числа присяжних.
Чи може присяжний бути увільнений від виконання обов’язків?
Голова суду увільняє особу, від виконання обов’язків присяжного за наявності обставин, зазначених у частині другій статті 65 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів», особи:
1) визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними;
2) мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов’язків присяжного;
3) мають незняту чи непогашену судимість;
4) народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, працівники правоохоронних органів (органів правопорядку), військовослужбовці, працівники апаратів судів, інші державні службовці, посадові особи органів місцевого самоврядування, адвокати, нотаріуси, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя;
5) особи, на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення;
6) громадяни, які досягли шістдесяти п’яти років;
7) особи, які не володіють державною мовою
Також увільняється від виконання обов’язків присяжного:
1) особа, яка перебуває у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, у відпустці по догляду за дитиною, а також особу, яка має дітей дошкільного чи молодшого шкільного віку або утримує дітей-інвалідів або членів сім’ї похилого віку;
2) керівник або заступник керівника органу місцевого самоврядування;
3) особа, яка через свої релігійні переконання вважає для себе неможливою участь у здійсненні правосуддя;
4) інша особа, якщо голова суду визнає поважними причини, на які вона посилається.
Яким чином увільняється присяжний?
Особа увільняється від виконання обов’язків присяжного за її заявою, поданою до початку виконання цих обов’язків.
Увільнення від виконання обов’язків присяжного внаслідок відводу (самовідводу) у конкретній справі здійснюється в порядку, встановленому процесуальним законом або за поданням головуючого судді.
Чи є присяжний суб'єктом корупційних діянь?
Так, на присяжних під час виконання ними обов'язків у суді поширюється дія підпункту «ґ» пункту 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» про обов'язок декларування та відповідальність за корупційні правопорушення.
Чи зобов'язаний присяжний заповнювати е-декларацію?
Оскільки статус присяжних є аналогічним статусу суддів і вони є суб’єктами е-декларування, тож і присяжні мають обов’язок подавати електронні декларації.
Який термін подання декларацій?
Щорічна декларація подається щорічно до 1 квітня за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Декларація суб’єкта декларування, який припиняє відповідну діяльність, подається не пізніше 20 робочих днів з дня припинення діяльності за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Декларація суб’єкта декларування, який припинив діяльність, подається наступного року після припинення діяльності, до 01 квітня, за минулий рік.
Особа, яка претендує на зайняття посади, до призначення або обрання на відповідну посаду подає декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Де знайти інформацію щодо заповнення електронної декларації?
На офіційному веб-сайті НАЗК є роз'яснення щодо заповнення електронних декларацій та навчальне відео із заповнення декларацій у системі "Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування" або звернутись до Державної фіскальної служби. Режим доступу: https://nazk.gov.ua/rozyasnennya-dlyasubyektiv-deklaruvannya
В якому банку потрібно відкрити рахунок для отримання виплати за участь у судовому засіданні?
В будь-якому банку, але рекомендується відкриття рахунку в Приватбанку або Ощадбанку, оскільки в подальшому потрібно отримати електронний цифровий підпис для е-декларування, а це спростить присяжному процедуру його отримання.
Що необхідно для заповнення електронної декларації?
Перш за все необхідно, завчасно отримати електронно-цифровий підпис (ЕЦП) для заповнення в подальшому Е-декларації і уважно ознайомитися із відповідним роз'ясненням на веб-сайті НАЗК щодо заповнення електронних декларацій.
Строк дії сертифікатів ЕЦП, не перевищує два роки. Після закінчення цього терміну, для накладення ЕЦП на документи, необхідно здійснити повторне отримання послуг.
Отримати ЕЦП можна в одному з акредитованих центрів сертифікації ключів (АЦСК).
Чи підлягає відповідальності присяжний за не заповнення електронної декларації?
Так. Порушення вимог фінансового контролю, умисне не декларування або декларування недостовірної інформації є корупційними правопорушеннями, за які передбачено адміністративну та кримінальну відповідальність.
Література:
_03_03.png)
