flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

 

Історична довідка про смт. Теплик

 

Теплик – селище міського типу (з 1956 року), розташоване за 130 км. від Вінниці, за 7 км. від залізничної станції Кублич. Населення 7500 чоловік.

Теплик – центр району, площа якого 0.8 тис. кв. км. Ґрунти переважно чорноземні.

На території Теплика Зливаються дві річки – Тепличка і Свинарка. Тут виявлено поселення черняхівської культури. Перша письмова згадка про Теплик належить до п’ятнадцятого століття. Поселення виникло як прикордонний пункт Литовського князівства. Укріплення навколо Теплика мало земляні вали і високий дубовий частокіл. Підземні ходи і печери, що були вириті в ті часи, збереглися і досі. Перебуваючи під постійною загрозою ворожих нападів, жителі Теплика завжди були готові дати відсіч нападникам. Вони самі виготовляли зброю і власними силами боронили свої житла. За героїзм і стійкість жителів у боротьбі з ворогом поселення дістало другу назву – Смілгород.

1582 року власники Теплика Іван і Андрій Кішки поділили маєток і продали його князеві Острозькому. Протягом 1606 - 1645 рр. Теплик переходив з рук в руки. Розташований на перехресті торговельних шляхів, Теплик стає значним торговельно – ремісничим центром. Під час Визвольної війни українського народу 1648 – 1654 рр. Теплик входив до складу Уманського полку. У 1652 році через Теплик проходило козацьке військо, до якого приєдналося багато жителів поселення й разом з ним взяло участь у відомій Батозькій битві. За Андрусівським перемир’ям Теплик залишився під владою Польщі.

В сімдесятих роках вісімнадцятого століття Теплик і навколишні села стали власністю магнатів Потоцьких. Містечко перетворюється в господарський центр володінь Потоцьких на Поділлі. Після возз’єднання Правобережної України з Росією Теплик з 1797 року – заштатне містечко Гайсинського повіту Подільської губернії. Становище селян залишалося тяжким.

У 20их – 30их  роках дев’ятнадцятого століття на Поділлі ширився рух селян проти кріпацтва. Поблизу Теплика діяли повстанські загони Устима Кармелюка. В кінці дев’ятнадцятого на початку двадцятого століття в містечку відкрилися механічні, слюсарні, фарбувальні, шевські, в’язальні майстерні, а також підприємства з переробки сільськогосподарської сировини. Протягом 1917 – 1918 років у Теплику проходили збройні повстання, які завершилися встановленням радянської влади. Було створено ревком, який дбав про зміцнення радянської влади, виконання завдань продрозкладки.

В 1922 році були засновані перші школи лікнепу, обладнано приміщення театру, відкрито – робітничо – селянський клуб. При клубі працювали музичний та військовий гуртки, хор, гурток газети і книги. У 1930 році в селищі Теплик організовано перші три колгоспи: ім. Ворошилова, ім. Котовського та «За більшовицьку перемогу».

За передвоєнні роки трудящі Теплика зробили значний крок вперед. Реконструйовано харчові підприємства, млин, хлібозавод, крупорушку, олійню та ін.

З вересня 1931 року почала виходити районна газета «За більшовицьку перемогу», яка зараз називається «Вісті Тепличчини».

З перших днів Великої Вітчизняної війни 614 теплицьких юнаків та дівчат пішли добровольцями на фронт, а в Теплику для боротьби з шпигунами було створено винищувальний батальйон з 200 чоловік. 26 липня 1941 року Теплик захопили німецько – фашистські загарбники. Окупація тривала 958 днів.

10 березня 1944 року частини Червоної Армії визволили Теплик. Ні одну родину тепличан не минуло горе втрати рідної людини. В пам'ять про загиблих в усіх населених пунктах району споруджено обеліски Слави, встановлено пам’ятники з навічно вкарбованими іменами героїв. По закінченні війни до Теплика повернулось близько 500 воїнів – переможців, з яких 232 мали бойові відзнаки.

В післявоєнні роки швидкими темпами тепличани почали відбудовувати рідне містечко, розвивати народне господарство і промисловість. У 1951 році три Теплицькі колгоспи об’єдналися в один. Кадри механізаторів, водіїв, куховарів, електриків готує Теплицьке СПТУ № 37 (нині професійно – аграрний ліцей), яке було відкрито в липні 1956 року. з 1964 року працює завод сухого знежиреного молока. В селищі діють цегельний завод, хлібопекарня, племптахорадгосп, комбінат громадського харчування, міжколгоспні будівельні організації та інші підприємства, установи та організації. Для підростаючого покоління споруджено дитячий садочок, дві загальноосвітні школи І – ІІІ ступенів, музичну та спортивну школи, будинок дитячої творчості, дитячий оздоровчий табір «Ровесник».

З кожним роком змінюється Теплик, кращає, впорядковується. Все це робиться працьовитими руками жителів, які люблять своє селище, пишаються його історією, а ще більше його сучасним.