Аналіз практики розгляду кримінальних проваджень про злочини, вчинені неповнолітніми

Аналіз практики розгляду кримінальних проваджень про злочини, вчинені неповнолітніми.

В ході проведення аналізу встановлено, що у 2013 році в провадженні Теплицького районного суду  перебувало 10 кримінальних проваджень стосовно 12 неповнолітніх осіб. З них: розглянуто справ усього 9 із них із постановленням вироку 6 та 2 із закриттям провадження по справі та  звільненням від кримінальної відповідальності. Також, перебувало одне кримінальне провадження  із клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності, яке ухвалою судді за результатами підготовчого розгляду справи повернуте до прокуратури. 

В першому півріччі 2014 року  судом було розглянуто одне кримінальне провадження відносно неповнолітнього, яке закрите у зв’язку з відмовою потерпілого від обвинувачення.

На протязі аналізованого періоду у провадженні Теплицького  районного суду не перебували кримінальні провадження про втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність.

       Всі справи надійшли із прокуратури Теплицького району

Із обвинувальним актом до суду поступило 8 кримінальних проваджень із них 2 - порушених в порядку приватного обвинувачення та 3 кримінальних проваджень  із клопотаннями  про звільнення від кримінальної відповідальності.

На протязі 2013 року до різних видів покарань Теплицьким районним судом засуджено 8 неповнолітніх осіб за вчинення окремих злочинів та відносно двох осіб закрито провадження  у справі із звільненням від кримінальної відповідальності.

У 5 кримінальних провадженнях  про злочини неповнолітніх, розглянутих з постановленням вироків,  8 неповнолітніх осіб засуджено за вчинення умисних корисливих злочинів – злочинів   проти власності.

По кримінальному провадженні неповнолітня особа засуджена за порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження (ч.1 ст.286 КК України).

Одне кримінальне провадження, у відповідності до п.7 ч.1 ст. 284 КПК України, закрито у зв’язку із відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

У 1 кримінальному провадженні звільнено підозрюваного від кримінальної відповідальності та переданого його на поруки колективу Теплицького професійно аграрного ліцею строком на один рік.

Одне кримінальне провадження повернуто прокурору для здійснення кримінального провадження в загальному порядку, оскільки при направленні клопотання про передачу на поруки трудовому колективу, порушено вимогу ст. 286 ч.2 КК України – перед направленням клопотання до суду прокурор зобов’язаний ознайомити з ним потерпілого та з’ясувати його думку щодо можливості звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності. Крім того, саме подання не відповідає вимогам ст. 287 КПК України, яке передбачає вимоги до клопотання, а саме в порушення вимог: п.3. ч.1 даної статті – в клопотанні не вказано прізвище, ім’я та по батькові прокурора; п.5 ч. 1 даної статті - розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та відомості про її відшкодування; п.8 ч.1 даної статті - відомості про ознайомлення з клопотанням потерпілого та його думка щодо можливості звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності.

По кримінальному провадженню відносно М. за ст. 286 ч.1 КК України призначено покарання у виді 45 днів арешту. При винесенні вироку судом було враховано, що  М.. вперше вчинила кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії невеликої тяжкості, враховано  особу обвинуваченої  та  звільнено неповнолітню від відбуття призначеного покарання з застосуванням примусових заходів виховного характеру,  відповідно до ст. 105 КК України, передавши її під нагляд батьків строком на один рік.

Виходячи з роз’яснень, що містяться в п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», неповнолітнім встановлювався  однорічний іспитовий строк.

Судове провадження по справах здійснювалося згідно з ч.10 ст. 31 КПК України  суддями ,уповноваженими зборами суддів уповноваженими у порядку ст. 115 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» на здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх.

В ході аналізу встановлено,що досудове розслідування кримінальних проваджень щодо неповнолітніх  здійснювалося  спеціально  уповноваженими на це слідчими.

Неповнолітнім підозрюваним (обвинуваченим) у відповідності пунктів 1-2 ч.2 ст. 52 КПК )  забезпечувалася право на захист, у тому числі шляхом забезпечення  обов’язкової участі захисника.

По всіх  кримінальних провадженнях брали участь батьки або інші законні представники.

Запобіжні заходи, щодо неповнолітніх, як під час досудового розслідування так і під час розгляду в суді не застосовувалися.

По всіх кримінальних провадженнях виклик неповнолітнього обвинуваченого здійснювався судом  через його батьків або інших законних представників.

Оскільки неповнолітні обвинувачені  завжди з’являлися за викликом суду тому ухвали про застосування приводу не постановлялися.

Судовий розгляд по справах аналізованої категорії здійснювався за обов’язкової участі  представників служби у справах дітей та кримінальної міліції у справах дітей, представники яких в судовому засіданні висловлювали думку з приводу найбільш доцільної форми  перевиховання  неповнолітнього обвинуваченого. Під час допиту в судовому засіданні завжди з’ясовувалися умови життя та виховання неповнолітніх обвинувачених, повні та всебічне відомості про особу,інші характеризуючи дані, ставлення неповнолітнього до вчиненого ним діяння, умови життя та виховання неповнолітнього, наявність дорослих підбурювачів та інших співучасників кримінального правопорушення.

При ухвалені судових рішень щодо неповнолітніх, судді, завжди дотримувалися принципів законності, справедливості, обґрунтованості покарання. Також враховувалися обтяжуючі та пом’якшуючі обставини,характеризуючи дані на особу винного. При призначені неповнолітньому покарання завжди  враховувалося, що вік неповнолітньої особи  згідно з п.3 ч.1 ст. 66 КК  є обставиною, яка пом’якшує покарання.

Виходячи з роз’яснень, що містяться в п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх», також з’ясовувався вік неповнолітнього, стан здоров’я та загального розвитку, характеристика (ставлення до навчання, праці, поведінка в побуті), умови життя і виховання (дані про сім’ю, побутове оточення), обставини, що негативно впливали на його виховання, вплив дорослих підмовників, його ставлення до вчиненого діяння. 

При розгляді справ аналізованої категорії суддями дотримувалися вимоги ч.1 ст. 314 та ч.2 ст. 316 КПК України.

Випадків здійснення судового провадження за участю неповнолітнього у закритому судовому засіданні не було.

По всіх кримінальних провадженнях судовий процес фіксувався технічними засобами.

В апеляційному порядку справи аналізованої категорії не розглядалися.

            Голова Теплицького

            районного суду                                                                  

       Л.І.Задорожна